Сновидіння

Консультації з психології сну

Психологічних теорій, стосовно того, що являє собою сон - безліч.
Фрейд один із перших вказав на те, що сновидіння мають психологічну, а не фізіологічну природу.

Адлер говорив про нерозривність денного та нічного боку психіки індивідуума.
Так як сон є творінням того, хто його бачить, він повинен відзеркалювати особливість людини. Тобто мета сну - пошук вирішення проблем тими способами, які використовує індивідуум у повсякденному житті.

У гештальт підході сновидіння - спроба психіки інтегрувати в ціле певні частини "Я". А робота зі сновидіннями передбачає розгляд елементів сну, як частини особистості, що у конфлікті і як проекції почуттів, станів, ролей.

Сучасне розуміння снів у зв'язку з особистої психологією сновидця, з його установками і поведінковими стереотипами багато в чому зобов'язане новаторським роботам швейцарського психолога, психіатра і мислителя Карла Густава Юнга, який показав, що у сновидіннях оживає несвідома психіка людини.

Сновидіння є спробою інтеграції свідомого та несвідомого через діалог. Зробити несвідоме свідомим неможливо, оскільки енергетичні властивості его значно менше, ніж несвідомого. Можливий лише діалог, який забезпечить творчу інтеграцію особистого досвіду.

Формування діалогу дозволяє вибудувати схему взаємодії свідомості та несвідомого.

Сновидіння - природний, доступний діалог свідомості і несвідомого, що не вимагає зусиль. Керує цим діалогом несвідоме, свідомість входить у контакти з тим, що надає несвідоме.