Що таке Кінотерапія?

Метод кінотерапії заснований на спільному аналізі переглянутого фільму та подальшої корекції виявлених зон найближчого розвитку клієнта. Кінотерапія – тонкий, потужний та сучасний інструмент самодіагностики та корекції несвідомої сфери психіки. У міру перегляду фільму та аналізу емоційного сприйняття його образів, клієнт досліджує свої особистісні особливості та виявляє несвідомі сценарії та патерни поведінки. Слідом за цим стає можливим перехід до свідомої корекції дій та усвідомлених змін у житті.

Кінотерапія – це перегляд популярних художніх кінофільмів з подальшим обговоренням, – творчий процес самопізнання у комфортній атмосфері. Одна і та сама подія інтерпретується людьми по-різному, а іноді й протилежно. Все навколишнє сприймається через приховані “фільтри” свідомості. Матеріал фільму використовується як виявлення прихованих мотивів і підсвідомих установок, що спотворюють реальність. Учасники кінотерапії сприймають образи фільму, орієнтуючись на власні внутрішні образи, які, своєю чергою, визначаються власними потребами. Сприйняття кожним учасником образів фільму точно відповідає його потребам, проекціям його комплексу, його стереотипам. Це дозволяє вивести на свідомий рівень внутрішню причину тієї чи іншої проблеми.

Кінотерапія як метод роботи може бути використаний як засіб самопізнання і розкриття внутрішніх резервів особистості, так і засіб ефективної саморегуляції. Це і допоміжний метод у психологічному консультуванні, і дидактичний матеріал у навчальному процесі.

Кінотерапія є частиною одного великого напряму — арт-терапії. Як немає необхідності виділення методу кінотерапії в окремий напрямок, так немає і сенсу звужувати спектр всіх можливих ресурсів, що є в розпорядженні тренера, психолога, вчителя або іншого фахівця, що працює з клієнтом. Спочатку арт-терапія застосовувалася в лікарнях та психіатричних клініках у роботі з тяжко хворими пацієнтами. Сьогодні арт-терапія «зробила крок у маси» і використовується для надання психологічної допомоги широкому контингенту клієнтів, віддаляючись від своєї психоаналітичної основи і стаючи доступним засобом саморегуляції та особистісного зростання.

Кінотерапія може бути способом звільнення особистості від внутрішніх напружень, трансформації глибинних переживань, вирішення внутрішньо- та міжособистісних конфліктів. Кінотерапія є чудовим засобом діагностики особистісних проблемних областей та зон найближчого розвитку людини, виводячи на поверхню несвідомий матеріал, роблячи його доступним для аналізу та в цілому прискорюючи процес позитивних особистісних змін.

Корисні ефекти досягаються за рахунок покращення здатності учасника до рефлексії, уважності до своїх почуттів, формування звички мислити позитивно. Внутрішні конфлікти та глибинні переживання легше виражаються за допомогою зорових образів. Ототожнюючись з тим чи іншим персонажем фільму, учасник кінотерапії здатний відреагувати особистий несвідомий матеріал, образно кажучи, «взявши в позику» ті почуття, які герой переживає на екрані в його присутності.

Крім того, активний, залучений глядач бере участь у творчому акті створення фільму, спільного з режисером та акторами, і ця творча активність дозволяє йому не тільки прояснити зорові та кінестетичні відчуття, фантазування і уяву, але й експериментувати з ними, посилюючи почуття власної особистісної цінності та цілісності, підвищуючи художню компетентність.

Кінофільм – це метафора, в якій відображається певна життєва ситуація, тому для того, щоб надавати терапевтичну або навчальну дію, сюжет фільму повинен мати подібність до ситуації, в якій знаходиться клієнт, і пропонувати продуктивний вихід з неї. Глядача хвилюють фільми, які емоційно співзвучні внутрішньому запиту, і іноді буває досить подивитися одну кінокартину, щоб знайти рішення повсякденної проблеми.

Резюмуючи сказане, наголосимо, що областями застосування кінотерапії є: виявлення психологічних особливостей, пошук та розкриття внутрішніх резервів та потенціалу особистості, вирішення проблем сім’ї, виховання дітей та молоді, вирішення проблем бізнесу, налагодження міжособистісних взаємин, формування навички аналізу символічного матеріалу.