Що таке Символдрама?

Психотерапія кататимного переживання образів – форма імагінативної психотерапії, заснована на переробці образів фантазій, що спливають у свідомості пацієнта, який перебуває у гіпнотичному стані. Початково медичний напрямок , певне бачення “світу іншої людини.”

Розроблена відомим німецьким психотерапевтом Ханскарлом Лейнером на основі досліджень Е. Кречмера та його “активного ступінчастого гіпнозу”.

На його думку, подібні образи (образи фантазії, кататимні образи), що виникають у пацієнта і мають вигляд едетичних уявлень, є проявами потреб, конфліктів або афектів, що утворюють зміст несвідомого. Образи, пов’язані з несвідомим, досить універсальні і мають статус архетипічних образів, що співвідносяться з екзистенційними життєвими ситуаціями.

Основу методу становить вільне фантазування у вигляді образів, ” внутрішніх картин ” на задану психотерапевтом тему, звану мотивом. Психотерапевт при цьому виконує контролюючу, супроводжуючу та спрямовуючу функції.

Психотерапію за методом символдрами можна уявити як тривимірну систему координат, де одну вісь представляє робота з конфліктами (перша складова), іншу – робота спрямована на задоволення архаїчних потреб (друга складова) та третю – робота, націлена на розвиток креативності пацієнта (третя складова). У кожному конкретному випадку роботи з пацієнтом психотерапевт як би переміщається в цій системі координат, опиняючись ближче до однієї, то до іншої осі, використовуючи різні техніки символдрами.

 Психотерапевт може викликати схожі на сновидіння наяву уявлення образів – імагінації. Пацієнту надається можливість здійснити його бажання, дається свобода дотримуватися спонтанних імпульсів. Тим самим пацієнту дається можливість відкрито проявити тенденції поведінки, що дрімають у глибині душі, і відповідно до них творчо оформити і розвинути пропонований щоразу мотив.

Під час заняття терапевт пропонує пацієнту по можливості повідомляти поспіль про всі спливаючі образи. Психотерапевт постійно підтримує взаємозв’язок (раппорт) із пацієнтом.

Наприкінці кожного сеансу символдрами Лейнер, відповідно до вказівок Шульца для аутогенного тренінгу, просить пацієнта “повернутись назад”. Пацієнта просять при цьому стиснути кулаки, тричі із силою зігнути в ліктях і розігнути руки, сильно напружуючи м’язи. Потім він має глибоко зітхнути і розплющити очі.

Цей своєрідний ритуал не є самоціллю. Вже в ході десятихвилинної вправи методом символдрами може виникнути досить глибокий гіпноїдний стан. Часто воно викликає відчуття особливої ​​тяжкості в руках та ногах, а також веде до зміни стану свідомості. “Повернення назад” фізіологічно активізує діяльність кори головного мозку, що ослабла під час символдрами, і відносно швидко повертає пацієнта в стан неспання. Це важливо, тому що інакше пацієнту знадобиться тривалий час, поки він зможе цілком бадьоро і ясно орієнтуватися та діяти у реальному оточенні.

Після сеансу символдрами пацієнт також мало здатний когнітивно робити розумові висновки або уважно сприймати навколишнє. Тому запропоноване психотерапевтом пацієнту подальше обговорення здебільшого не заходить дуже далеко. Пацієнт ще сильно захоплений світом внутрішніх образів і почуттів і афектів, що охопили його. Йому не слід тому виходити відразу на вулицю з жвавим рухом і сідати за кермо машини. Краще запропонувати йому 10-15 хвилин побути в кімнаті для очікувань і повністю прийти до тями.

Якими нозологічними захворюваннями можна займатися методом символдрами?

• нейро- та психовегетативні порушення та психосоматичні захворювання середньої тяжкості;
• стан страху та фобії;
• депресивні неврози;
• неврози з переважно психічною маніфестацією (крім неврозів нав’язливих станів);
• у підлітковому та юнацькому віці.